Онуфріївське бюро правової допомоги
Захист тварин.Відповідальність за жорстокість.
Їх мордують, калічать і вбивають. Тваринам, особливо безпритульним, часто дістається від рук людини. На собак ще й влаштовують полювання догхантери. Щоб захистити тварин, в Україні кілька років тому посилили відповідальність за жорстоке поводження з ними.
Згідно з українським законодавством, за жорстоке поводження з тваринами винні особи несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», при поводженні з тваринами не допускається:
використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;
примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;
використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.
За жорстоке поводження з тваринами, а саме знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, – застосовується адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.
Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.
За жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними️ тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій – застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.
У яких випадках покарання за жорстокість відносно тварин може бути більш суворим
Як, згідно із Законом, господарі зобов’язані утримувати домашніх тварин
Куди звертатись громадянам у випадках виявлення жорстокого поводження з тваринами
Про це читайте у матеріалі на нашому сайті: https://bit.ly/3aAVbaw
Трудові гарантії військовослужбовців.
Ветерани та учасники бойових дій – у трійці категорій громадян, які найчастіше звертаються за безоплатною вторинною правовою допомогою. До ТОП- правових питань, з якими військовослужбовці звертаються до центрів та бюро правової допомоги, входить трудове право.
Під час дії особливого періоду за мобілізованими працівниками, а також прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі при укладенні нового контракту, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення зберігається:
робоче місце, посада та середній заробіток (військовослужбовці увільняються від виконання посадових обов’язків) (стаття 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП);
право на щорічну відпустку (пункт 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон).
Трудовий стаж не переривається (стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Трудові гарантії поширюються також на поранених, полонених або визнаних безвісно відсутніми до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Детально про те, які існують трудові гарантії для військовослужбовців, можна прочитати у мобільному застосунку «Твоє право» – безкоштовному універсальному юридичному довіднику в смартфоні.
Крім того, застосунок «Твоє право» містить інформацію щодо укладення контракту про проходження військової служби, звільнення та дострокове розірвання контакту, грошове забезпечення військовослужбовця, допомоги на піднайом житла, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, кредитних гарантій тощо.
Більше про за стосунок та про права військовослужбовців читайте на нашому сайті: https://bit.ly/2Z9ULTV
Підстави визнання шлюбу недійним та правові наслідки, які можуть настати для такого подружжя
Недійсність шлюбу-це правова відповідальність, яка застосовується до подружжя внаслідок порушення ними встановлених законом умов укладення шлюбу та передбачає втрату таким шлюбом правової сили.
Зокрема, сімейне законодавство запобігає укладенню шлюбів, які у майбутньому можуть бути визнані недійсними.
Поняття, підстави та правові наслідки недійсності шлюбу роз’яснюю фахівці відділу «Онуфріївське бюро правової допомоги».
Підставою недійсності шлюбу є перш за все порушення вимог Сімейного кодексу України.Шлюб вважається недійсним у випадках коли він зареєстрований:
- з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
- між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
- з особою, яка визнана недієздатною.
Крім того,підставою для визнання недійсності шлюбу є порушення установлених Сімейним кодексом України вимог щодо його укладення, а саме:
-досягнення шлюбного віку (18 років);
- добровільність шлюбу (шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається);
- одношлюбність (жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу).
Звертаємо увагу на те, що за рішенням судушлюб може бути визнаний недійсним, якщо він був зареєстрований:
між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною;
між двоюрідними братом та сестрою;
між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд обов’язково бере до уваги:
наскільки цим шлюбом були порушені права та інтереси особи;
тривалість спільного проживання подружжя;
характер їхніх взаємин;
обставини, що мають істотне значення.
Куди можна звернутися для вирішення питання щодо анулювання такого шлюбу?
Для того, щоб анулювати актовий запис про шлюб, заінтересованій особі необхідно звернутися з письмовою заявою до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У випадку, коли шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу, повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.
Слід зазначити, що актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання такого шлюбу.
Також, шлюб визнається недійсним за рішенням суду у випадках коли:
- на момент реєстрації шлюб був укладений без вільної згоди чоловіка або жінки;
- у разі його фіктивності (шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя).
Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.
Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають:
дружина або чоловік;
інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу;
батьки,
опікун,
піклувальник дитини,
опікун недієздатної особи,
прокурор,
орган опіки та піклування.
Варто зазначити, що недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у недійсному шлюбі.
Правові наслідки недійсності шлюбу
Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя. А також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Варто зауважити, щоякщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.
У випадку,якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню, але не більш як за останні три роки.
Наголошуємо на тому, щоособа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.
Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
Звертаємо увагу на те, що правові наслідки, застосовуються до зазначених вище осіб у випадку, якщо дана особа знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від:
- другої сторони,
- та (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Для отримання правової допомоги звертайтеся до «Онуфріївського бюро правової допомоги» за адресою: сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68. Тел. (05238)-2-00-50.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Багатодітна сім’я: порядок підтвердження статусу
та пільги
Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях, держава надає відповідну соціальну допомогу. Тож, багатодітні сім’ї та діти які в них проживають мають право на отримання пільг за певних умов, які визначені законодавством.
Зокрема, право на безоплатне одержання послуг на оздоровлення та відпочинок, знижки на харчування в навчальних закладах, безоплатний проїзд у міському транспорті та інші.Про те, які сім’ї є багатодітними, які вони мають права та гарантії роз’яснюють фахівці відділу «Онуфріївське бюро правової допомоги».
Багатодітна сім'я − сім'я, в якій подружжя перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей. У тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), які проживають разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховують.
Відповідно до положень Закону України «Про охорону дитинства» до складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти. Переважно у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Звертаємо увагу на те, що для підтвердження статусу багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї, а також їх права на отримання пільг, необхідно отримати відповідне посвідчення.
Куди потрібно звернутися для отримання посвідчення?
Посвідчення батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї видається:
- структурними підрозділами районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій,
- виконавчими органами міських, районних у містах рад (відділ у справах сім'ї, молоді та спорту),
- через Центри надання адміністративних послуг одному з батьків відповідно до місця реєстрації, протягом десяти робочих днів після подання необхідних документів.
Покриття витрат на виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Призначення і виплата такої допомоги здійснюється:
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій,
- виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги.
Багатодітній сім’ї надаються такі пільги:
- 50 відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
- 50 відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю;
- 50 відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
-позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.
Варто наголосити на тому, що зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:
- безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
- щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
- безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів. У тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
- безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України«Про оздоровлення та відпочинок дітей».
Правову допомогу можна отримати звернувшись до «Онуфріївського бюро правової допомоги» за адресою: сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68. Тел. (05238)-2-00-50.
Правила та обов’язки пішоходів, які збережуть життя
Відповідно до п. 1. 10 Правил дорожнього руху, пішохід – це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску. Правила, яких пішохід зобов’язаний дотримуватись, визначено розділом 4 Правил дорожнього руху «Обов’язки та права пішоходів», до яких відноситься:
- переважне право перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах;
- при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони;
- вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху;
- рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці у напрямку руху транспортних засобів;
- перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності – на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;
- керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;
- не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;
- не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження;
- стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;
- не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.
У темний час доби пішоходи повинні намагатися виділити себе на проїжджій частині: використовувати елементи, що повертають світло, прикріплені до одягу; дорожні робітники повинні використовувати одяг із спеціальної тканини, оброблений люмінесцентними барвниками.
Пішохід повинен дотримуватись правил дорожнього руху на рівні з іншими його учасниками. Останнім часом це правило є надто актуальним, адже недотримання пішоходами своїх обов’язків як учасника дорожнього руху є причиною значної кількості ДТП на дорогах України. Більше того – пішохід зобов’язаний пам’ятати, що порушення ним правил тягне за собою передбачену законом відповідальність, а вирішення питання щодо зменшення аварійності лежить у площині внесення змін у транспортну логістику міст, створення передумов для полегшення керування транспортними засобами для водіїв, створення інфраструктури для решти учасників дорожнього руху.
Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна:
- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
- поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру kropyvnytskyi1.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;
- поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;
- написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ ;
- скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
- прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.
Особливості та правові наслідки якими наділений заповіт тадоговір дарування
Досить часто у громадян виникають спірні питання щодо обрання способупередачі свого майна у власність іншим особам. Зокрема, подарувати чи заповісти своє майно?
Тож, для початку варто детально розглянути поняття,особливості та основні відмінності договору дарування від заповіту.
Правові аспекти укладення договору дарування та заповіту роз’яснюють фахівці відділу «Онуфріївське бюро правової допомоги».
Відповідно до положень Цивільного кодексуУкраїни, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Варто зауважити, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Зокрема, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Розглядаючи порядок спадкування зазаповітом, необхідно звернути увагу на те, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. В даному випадку, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, а також відповідне право така особа може здійснювати лише особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Також, заповідач наділений низкою прав, зокрема, правом на призначення спадкоємців. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб. При цьому, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Крім того, варто зауважити, що заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.
Заповідач має право на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом. Він має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту. Крім того, охопити і ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Варто наголосити на тому, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Необхідно звернути увагу і не те, що чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Слід зауважити про загальні вимоги доформи укладення заповіту. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та обов’язково має бути нотаріально посвідчений. Також, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. У випадку, якщо особа не може особисто підписати заповіт, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії. При цьому з обов’язковим зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Якщо мова йде про договір дарування, то дійсно обдаровуваний стає повноправним власником майна після прийняття дарунка та належного оформлення укладеного договору. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Варто наголосити на тому, що головною відмінністю договору дарування від інших договорів є його безоплатний характер. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність. Договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити відносно іншої сторони дії майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
При укладенні даного договору він має наступні сторони:
- фізичні особи;
- юридичні особи;
- держава Україна;
- територіальна громада.
Достатньо важливим моментом у договорі дарування є порядок прийняття дарунка. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. У свою чергу, дарувальник також має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. Обдаровуваний також має право у будь-який час до прийняття дарунка, на підставі договору дарування, з обов’язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.
Для отримання правової допомоги звертайтеся до «Онуфріївського бюро правової допомоги» за адресою: сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68. Тел. (05238)-2-00-50.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Особливості працевлаштування неповнолітніх: правові нюанси, оплата праці, пільги та відповідні гарантії
Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх.Проте, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці для них передбачено пільги.
Тож, перш ніж розпочати пошуки роботи, підліткам корисно було б ознайомитись з низкою положень Кодексу законів про працю України.
Права неповнолітніх у трудових правовідносинах роз’яснюють фахівці відділу «Онуфріївське бюро правової допомоги».
Варто наголосити на тому, що відповіднодо статті 188Кодексу законів про працю України не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Але за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.
Крім того, допускається і прийняття на роботу осіб які досягли чотирнадцятирічного віку з метою підготовки молоді до продуктивної праці. Однак, обов’язковою є згода одного з батьків або особи, що його замінює та лише длявиконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час.
Щодо особливостей працевлаштування, неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд та надати роботодавцю медичний висновок. У медичному висновку обов’язково має бути вказано про відсутність протипоказань для участі у відповідній трудовій діяльності. В подальшому особа повинна проходити кожного року обов’язковий профілактичний медичний огляд до досягнення 21 річного віку. Крім того, з неповнолітньою особою трудовий договір роботодавець обов’язково укладає у письмовій формі.
З-поміж іншого,роботодавцю законодавством суворо забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Також, забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Забороняється залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Що стосується заробітної плати дляпрацівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи, вона виплачується в такому ж розмірі, як при повній тривалості щоденної роботи. Щодо до оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Розглядаючи питання надання працівникам віком до вісімнадцяти років щорічних відпусток, варто зазначити, що вони надаються у зручний для них час. Такі відпустки повної тривалості у перший рік роботи неповнолітніх працівників надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві.
Важливо зауважити про підстави розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (усиновителів і піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю).Всі зазначені особи мають право вимагати розірвання трудового договору, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.
Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує:
- індивідуальненавчання;
- бригадне навчання;
- курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.
Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.
При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі неповнолітніх працівників, повинні враховуватись:
- успішне проходження працівниками виробничого навчання;
-загальноосвітня і професійна підготовка;
-успішне проходження працівниками навчання в навчальних закладах.
Також, робітникові, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється відповідна кваліфікація і надається робота відповідно до набутої ним кваліфікації та присвоєного розряду.
Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, встановлюється:
- скорочений робочий тиждень;
- або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку, їм надаються також і інші пільги.
Зокрема, працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
- випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів;
- випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні;
- перевідних іспитів в основній та старшій школах - від 4 до 6 календарних днів.
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.
Для отримання правової допомоги звертайтеся до «Онуфріївського бюро правової допомоги» за адресою: сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68. Тел. (05238)-2-00-50.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
