» Тваринництво
Тваринництво

                                         Обережно: Африканська чума свиней

Африканська чума свиней (АЧС) — це висококонтагіозна, гостра, інфекційна, вірусна хвороба свиней, що входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин.

Ця хвороба свиней характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов'язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Що необхідно знати пересічному громадянину про Африканську чуму свиней (АЧС) ?

  • Що АЧС не становить небезпеки для людей.
  • Що на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп).
  • Що резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).
  • Що основний шлях передачі збудника - це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також - предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.
  • Що збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці - до 5 місяців).
  • Що холод (заморожена свинина) - всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).
  • Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

Збудник:

ДНК-вірус африканської чуми свиней високостійкий до факторів зовнішнього середовища: зберігає життєздатність в діапазоні рН від 4 до 10, тривалий час - від тижнів до місяців - зберігається в продуктах і субпродуктах від свиней, що не піддавались термічній обробці (солонина і сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, що йдуть на корм свиням).

У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів,

у м'ясі від хворих тварин - до 155 днів,

копченій шинці - до 5 місяців,

у гною - до 3 місяців.

Ознаки хвороби:

Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток - проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить).

Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, спрага), збиваються в гурти, з'являються ознаки серцевої недостатності: синюшністю (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах).

Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи.
Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – майже 100 %.

Для запобігання АЧС власникам свиногосподарств рекомендується:

  • Встановити двоконтурну огорожу навколо свиноферм, провести дератизацію (боротьба із гризунами) та відлякувати птахів.
  • Унеможливити доступ на територію ферм бродячих тварин та сторонніх осіб. Сторожові собаки мають бути зареєстровані та мати відмітку в паспорті про щеплення проти сказу та інші обробки, повинні перебувати у вольєрах та постійно знаходитися лише на території господарства.
  • Перевірити та налагодити роботу дезбар’єрів та санпропускників. При вході в приміщення (секцію, блок, кормоцех) встановити дезванночки чи дезкилимки зволожені дезрозчином.
  • Заборонити персоналу господарства утримання свиней в особистих домогосподарствах.
  • Контролювати дотримання правил особистої гігієни персоналом господарства та заборонити приносити харчові продукти на територію господарства.
  • Вхід у виробничу зону свиногосподарства, дозволяти лише через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту – через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику запровадити журнали: виходу на роботу персоналу, відвідування господарства особами з дозволу керівника, рух транспорту та проведення дезінфекції, витрати дезінфектантів та заправки дезбар’єрів, прання та знезараження спецодягу. Всі інші входи у виробничу зону тримати закритими.
  • Звести до мінімуму виробничі контакти та пересування персоналу між виробничими дільницями на території господарства (закріпивши персонал за відповідною виробничою ділянкою). Чітко окреслити «брудні» та «чисті» зони в підприємстві. Не допускати пересування персоналу в іншу зону, без зміни спецодягу та знезараження взуття.
  • Забезпечити обслуговуючий персонал подвійним комплектом спецодягу та взуття, й організувати централізоване його знезараження та прання. Промаркувати та закріпити обладнання, інвентар, спецодяг, взуття та інші предмети догляду, за виробничими ділянками, без права передачі цих засобів на іншу ділянку без попереднього знезараження.
  • Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділити спеціальний внутрішньогосподарський транспорт та розділити транспортні шляхи на території господарства, уникаючи їх перетинання на «чисті» (підвезення кормів, тварин) та «брудні» (вивезення гною, загиблих тварин, відходів забою).
  • Завантаження тварин проводити з рамп, розміщених на лінії демаркації господарства, без в’їзду транспорту на територію. Перевіряти ступінь очищення та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на підприємство, ферму.
  • Тварини, що підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що унеможливлює розсіювання біоматеріалу.
  • Заборонити водіям транспортних засобів (при завезенні/вивезенні кормів, відходів, тощо) залишати кабіну на території ферми, без крайньої необхідності (пломбувати кабіну водія, не дозволяти вихід на територію ферми).
  • Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфікуючих засобів:

- розчин формаліну з умістом 1,5% формальдегіду;

- 1,5% розчин параформу, приготовлений на 0,5% розчині їдкого натру;

- 3% розчин парасоди або фоспару;

- 5% розчин хлораміну;

- сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25% активного хлору;

- розчини хлорного вапна з умістом 4% активного хлору;

- 3% (гарячий) розчин їдкого натру;

- хлорантоїн у вигляді 2% водного розчину, експозиція 3 години;

- біоклін 1,5% розчин, експозиція 1 година;

- зоостерил з умістом 0,5% надоцтової кислоти;

- кристал 900, кристал 1000, інші засоби, які відповідно до настанов з їх застосування є активними до збудника АЧС.

  • По можливості встановити параформалінову камеру для знезараження спецодягу та утилізатор для утилізації відходів тваринного походження.
  • Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм.
  • Не купувати живих свиней і корми в зонах неблагополучних з АЧС.
  • Мінімізувати поїздки на неблагополучні з АЧС території.
  • Сформувати, по можливості, буферну зону (викупивши свиней в приватному секторі в радіусі 3-30 км довкола ферми чи комплексу.

Застереження:

  • Якщо у Вас виникла підозра на АЧС, ви не повинні відвідувати інші господарства, щонайменше впродовж двох діб.


ПИТАННЯ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ РОЗГЛЯДУ В КОНТЕКСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БІОЗАХИСТУ СВИНОГОСПОДАРСТВ

Де купувати зерно?

Придбання зерна для годівлі та/або приготування кормосумішів для свиней є надзвичайно відповідальною справою, оскільки:

  • Власник має бути впевненим в походженні зерна. Зерно має походити з благополучних у відношенні АЧС та КЧС територій (неблагополучними по АЧС в Україні, на сьогодні, є території – Київської, Чернігівської, Сумської, Рівненської та Житомирської областей).
  • Сьогодні (як дерегулятивна ініціатива) відмінені та більше не діють карантинні сертифікати, які документально могли б підтвердити походження зерна до рівня поля, де воно було вирощено. Тому, в даний час, закупівля зерна — це рулетка і до питання потрібно підійти відповідально: самостійно купувати зерно в місці вирощування або через довірену особу.

Як убезпечити ферму від зараження через контаміноване (заражене) зерно?

Єдиним шляхом унеможливлення занесення збудника з зерном є термічна обробка кормів та кормосумішів для свиней. До того ж, рішенням ДНПК при Кабінеті міністрів України від 30 липня 2015 р., а саме п. 17 встановлено: «Заборонити використання кормів для годівлі свиней без обробки, що гарантує знищення збудника АЧС». Таким чином можна встановити другий рівень захисту для унеможливлення занесення інфекції на територію господарства.

Яких правил необхідно дотримуватись по відношенню до транспорту?

Основні правила, яких слід дотримуватись у відношенні транспорту, що обслуговує свиногосподарство:

  • Максимально обмежте доступ транспорту на територію свиногосподарства. Для внутрішніх переміщень використовуйте виключно внутрішньогосподарський транспорт, який не виїжджає за межі господарства. Як правило, це самий безпечний варіант. Всі перевантаження необхідно здійснювати за межами господарства, на спеціальній рампі із матеріалу, що легко дезінфікується, або спеціально обладнаному місці з аналогічними вимогами до дезінфекції.
  • Жоден транспортний засіб без перевірки шляхового листа та відмітки про дезінфекцію не повинен заїхати на територію господарства. Якщо в шляховому листі вказано регіон, неблагополучний із АЧС або КЧС, такий транспорт взагалі не повинен заїхати на територію і про це має дбати служба охорони господарства (інструктаж та навчання персоналу).
  • Унеможливити в'їзд транспорту на територію господарства без проходження дезобробки. В умовах жорсткого карантину просто проїхати дезінфекційною ванною вже недостатньо. Перед проїздом через дезбар’єр, транспортний засіб необхідно ретельно вимити від бруду водою під тиском, бо саме бруд унеможливлює контакт дезрозчину зі збудником. Брудна вода, отримана в процесі механічної очищення транспорту повинна знезаражуватись одним із рекомендованих дезінфектантів (хлорне вапно, каустична сода тощо). Це має проводитись на окремому майданчику, ще до проїзду через дезбар’єр. Після очищення, під натиском води, транспортний засіб повинен простояти впродовж 2–3 хвилин, для скапування води, інакше вона стікатиме в дезбар’єр зменшуючи концентрацію дезрозчину та знижуючи його активність.
  • Необхідно постійно контролювати активність розчину в дезбар’єрі, не допускаючи зниження його концентрації нижче мінімально допустимої активності.

Чи варто купувати зерно в благополучних районах із неблагополучних у відношенні АЧС областей?

Складне запитання, оскільки потребує від власника визначитись із пріоритетами. В країнах де бюджет перебуває не в такому критичному стані, є кілька способів його вирішення. Один із них — це аерофотозйомка полів перед збиранням кукурудзи та визначення відсутності лежанок та стежок дикого кабана. В Україні це малоймовірний захід. Тому закупівля зерна із районів полісся та полів, що знаходяться на узліссях, має певний ступінь ризику. До такого зерна слід ставитись, як до потенційно зараженого та піддавати його обов’язковій термічній обробці при згодовуванні свиням.

Що робити із доморощеним зерном, якщо свиногосподарство знаходиться на неблагополучній у відношенні АЧС території?

Дотримуватись правил біобезпеки та здійснювати термічну обробка кормів, що згодовуються свиням. Перевірити наявність вірусу АЧС в кормах або зерні лабораторними методами чи в будь-який інший спосіб – не можливо!




За матеріалами сайту www.asf.vet.ua.






Правила застосування пестицидів та агрохімікатів з метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур і

д 06.05.2015 року

Медоносні бджоли являються універсальними запилювачами рослин, що дають понад 30 відсотків всієї їжі, яку споживає людство. Питання розвитку бджільництва і підвищення якості продукції у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва набуває багатогранного соціально-економічного значення не тільки для нашої області, а й для України.

Однак, на сьогоднішній день необхідно звернути вашу увагу на те, що з початком весняно-польових робіт вкрай важливо ще раз підняти питання дотримання правил застосування пестицидів і агрохімікатів з метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур.

Міністерством аграрної політики та продовольства України та департаментом агропромислового розвитку неодноразово наголошувалось під час численних нарад та засідань з представниками профільних асоціацій та спілок щодо виконання та дотримання у повній мірі вимог статей 37-39 Закону України «Про бджільництво» (зі змінами) від 22 лютого 2000 року № 1492-ІІІ (далі - Закон), низки норм та інструкцій, аби убезпечити галузь бджільництва від отруєння бджіл хімікатами, адже протягом 2016 та на початку 2017 років були зафіксовані масові отруєння бджіл в ряді областей (Львівській, Рівненській, Житомирській, Київській, Полтавській в тому числі і в Кіровоградській).

Так, відповідно чаМедоносні бджоли являються універсальними запилювачами рослин, що дають понад 30 відсотків всієї їжі, яку споживає людство. Питання розвитку бджільництва і підвищення якості продукції у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва набуває багатогранного соціально-економічного значення не тільки для нашої області, а й для України.
Однак, на сьогоднішній день необхідно звернути вашу увагу на те, що з початком весняно-польових робіт вкрай важливо ще раз підняти питання дотримання правил застосування пестицидів і агрохімікатів з метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур.
Міністерством аграрної політики та продовольства України та департаментом агропромислового розвитку неодноразово наголошувалось під час численних нарад та засідань з представниками профільних асоціацій та спілок щодо виконання та дотримання у повній мірі вимог статей 37-39 Закону України «Про бджільництво» (зі змінами) від 22 лютого 2000 року № 1492-ІІІ (далі - Закон), низки норм та інструкцій, аби убезпечити галузь бджільництва від отруєння бджіл хімікатами, адже протягом 2016 та на початку 2017 років були зафіксовані масові отруєння бджістини 2 статті 37 Закону
та п. 7 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ (у радіусі 7км). При цьомуповідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк діїтоксичності препарату. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Згідно підпункту 5.26 п.5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробокпестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т.п.);

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Статтею 38 Закону передбачено що, порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. 
Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, а також порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.
Враховуючи вищезазначене, рекомендуємо начальникам управлінь агропромислового розвитку райдердержадміністрацій та головам сільських (селищних) рад організувати зустрічі з представниками профільних асоціацій та спілок з метою контролю та узгодження спільних дій щодо застосування пестицидів та агрохімікатів, а також постійно здійснювати інформування через засоби масової інформації, в тому числі через офіційні веб-сайти районних державних адміністрацій, про застосування пестицидів та агрохімікатів в районах. 
Окрім цього, для зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами та у разі отруєння бджіл для відшкодування завданих збитківбджолярам необхідно здійснити ряд заходів, а саме:

отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у районному (міському) управлінні Держпродспоживслужби, для чогонеобхіднопопередньо здатизразкибджіл на аналізиу ветеринарну лабораторію для виключеннянаявностізахворювань бджіл (відповідно до Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорту, затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 20.10.2000 року за №736/4957);

поставитипасіку на облік у сільськійраді за місцемпостійногорозташуванняпасіки, а у випадкукочівлі – у сільськійраді, на територіюякоїприбули на кочівлю (Наказ МіністерствааграрноїполітикиУкраїнивід 20 вересня 2000р. № 184/82 зареєстрованого в МіністерствіюстиціїУкраїни 23 жовтня 2000 року за № 737/4958);

отримативетеринарнесвідоцтво за формою №1 на перевезеннябджолосімей на медозбір та запиленнясільськогосподарських культур за межірайону, області;

при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (статті 40 цього ж Закону).
Тому, в разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місті відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то

пасічнику негайно слід починати процедуру по збиранню доказів для майбутнього судового розгляду.

Необхідно терміново звернутись до сільського, селищного чи міського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та поля, обробленого отрутохімікатами, відбирання зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають увійти: ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При не можливості участі в обстеженні пасіки усіх названих вище спеціалістів комісія є легітимна при роботі в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради.

Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки підмору бджіл із складанням відповідного акту.

Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки підмору бджіл та зразки рослин потрібно як найшвидше доставити до обласної та центральної ветеринарних лабораторій для проведення експертизи. Зразки на експертизу відправляються за поданням ветеринарного лікаря.

Для передачі справи до суду необхідно подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії:

розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії;

акти комісії;

результати лабораторного дослідження з висновками фахівців;

довідку з сільської чи міської ради (можна товариства пасічників) про те, скільки бджолосімей ви маєте на своїй пасіці;

довідку про вартість бджолосімей на день отруєння;

списки свідків та експертів.

Дуже сподіваємось, що ця проблема буде почута не тільки пасічниками, але й тими від яких, немало - небагато – залежить майбутнє галузі.



Пона 24 77 88
















РЕЄСТРАЦІЯ ПАСІКИ


РЕЄСТРАЦІЯ ПАСІКИ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ АБО ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
У МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЯХ (РДА) АБО У СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ РАДАХ, ОТГ ОДИН РАЗ
В РІК ЗАСНУВАННЯ ПАСІКИ
(ч.3 ст.13 Закону України «Про бджільництво», п.п.2,3 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000)

Зразок №2






ОБСТЕЖЕННЯ ПАСІКИ РАЙОННИМИ (МІСЬКИМИ) УПРАВЛІННЯМИ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ – УПРАВЛІННЯ
БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ОБЛАСТІ
(ч.1 ст.13 Закону України «Про бджільництво», п.п.4 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000)





ОТРИМАННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО ПАСПОРТУ ПАСІКИ
(ч.1 ст.13 Закону України «Про бджільництво», п.п.5 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000)





РОЗМІЩЕННЯ ПАСІКИ ФІЗИЧНИМИ ТА ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ НА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ, ЯКІ ЇМ НАЛЕЖАТЬ, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО САНІТАРНО-ВЕТЕРИНАРНИХ ПРАВИЛ; РОЗМІЩЕННЯ ПАСІК НА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ ІНШИХ ВЛАСНИКІВ АБО КОРИСТУВАЧІВ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ЇХ ЗГОДОЮ
(ст.15 Закону України «Про бджільництво»)


Зразок №4



ІНФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОУПРАВЛІННЯ, ОТГ, ЗЕМЛЕВЛАСНИКА ТА УПРАВЛІННЯ
БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ПРО ПЛАНУЄМЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ (КОЧІВЛЮ) ПАСІКИ ІЗ НАПРАВЛЕННЯМ ВИКОПІЮВАННЯ ІЗ ПУБЛІЧНОЇ КАДАСТРОВОЇ КАРТИ УКРАЇНИ

Зразок №1, 3


ПЕРЕВЕЗЕННЯ (КОЧІВЛЯ) БДЖІЛ НА МЕДОЗБІР ТА ЗАПИЛЕННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ ДОВІДКИ АБО ВЕТЕРИНАРНОГО СВІДОЦТВА НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ БДЖОЛОСІМЕЙ, ВИДАНІ УПРАВЛІННЯМ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ
(п.3.5. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за №9 від 30.01.2001 року)





РОЗТАШУВАННЯ ПАСІКИ НА МІСЦЕВОСТІ
(Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за №9 від 30.01.2001 року)



ІНІЦІЮВАННЯ ПАСІЧНИКОМ ПЕРЕД СІЛЬСЬКОЮ, СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ, ОТГ ПРО СТВОРЕННЯ ПОСТІЙНО-ДІЮЧОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ БДЖІЛЬНИЦТВА, В ТОМУ ЧИСЛІ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ
ЧЛЕНИ КОМІСІЇ:
  • ВЕТЕРИНАРНИЙ ЛІКАР;
  • АГРОНОМ УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РДА АБО АГРОНОМ СУБЄКТУ ГОСПОДАРЮВАННЯ;
  • ПАСІЧНИК;
  • ПРЕДСТАВНИК СІЛЬСЬКОЇ/СЕЛИЩНОЇ РАДИ, ОТГ (ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК)
(п.4.1.Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року)

Зразок №5



ДІЇ ПАСІЧНИКА ПРИ ОТРУЄННІ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ

ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬСЬКУ/СЕЛИЩНУ РАДУ, ОТГ,УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ, СУБЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ЗВЕРНЕННЯ ДО ОРГАНІВ ПОЛІЦІЇ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ФАКТ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ
(п.4.1.Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, яка затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року)
НЕВІДКЛАДНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ПАСІКИ КОМІСІЄЮ ІЗ ВІДІБРАННЯМ ПРОБ БДЖІЛ ТА РОСЛИН ІЗ СЛІДАМИ ПЕСТИЦИДІВ (ТЕРМІН ВІДПРАВКИ ПРОБ НЕ ПОВИНЕН ПЕРЕВИЩУВАТИ 2 ДІБ, А ПРИ ЗАТРУДНЕННІ ВІДПРАВКИ – ЗАМОРОЗИТИ ПРОБИ ТЕРМІНОМ НЕ БІЛЬШЕ 5-7 ДІБ)
(Розділ 4 Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року)






СКЛАДЕННЯКОМІСІЄЮ АКТУ, ЯКИЙ ЗАСВІДЧУЄ ФАКТ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ
(Додаток №1 до Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року)


ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИПРОБ БДЖІЛ ТА РОСЛИН ІЗ СЛІДАМИ ПЕСТИЦИДІВ
(п.4.6, 4.7. Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року)



ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ШКОДИ ВІД ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ
(Розділ 5 Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року)




ЗВЕРНЕННЯ ДО СУБЄКТУ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ У ДОБРОВІЛЬНОМУ ПОРЯДКУ АБО У ПРОТИЛЕЖНОМУ ВИПАДКУ - ІЗ ПОЗОВОМ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ У ПРИМУСОВОМУ ПОРЯДКУ, В ТОМУЧИСЛІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ АБО ПРОВАДЖЕННІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
(ст.15 Закону України «Про бджільництво», П.5.1 Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року)

































ПРИМІРНІ ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ


ЗРАЗОК №1

Голові СФГ/директору ТОВ

Копія:Голові сільської/селищної, ОТГ ради


Копія:НачальникуДержпродспоживслужби у _____________________областіПасічника П.І.Б., адреса проживання,

контактний телефон


Шановний Іван Іванович!


Повідомляю, що я, (П.І.Б. пасічника), у відповідності до ст.13 Закону України «Про бджільництво» та Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000, зареєстрований в якості пасічника у _____________сільській (селищній) раді, отримав ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку.

Дійним повідомляю, що у період з _________ до __________ на території ________________ сільської (селищної) ради буде розміщено належну мені пасіку.

З метою виключення випадків отруєння бджіл під час обробітку сільськогосподарських культур пестицидами, у відповідності до Закону України «Про бджільництво», Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за №9 від 30.01.2001 року та Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року:

ПРОШУ:


1. Не пізніше 3 (трьох) діб до проведення хімічних обробок сільськогосподарських культур пестицидами повідомити мене щодо проведення даних робіт, вказавши назву пестицида, місце (у радіусі 7 км.), час і спосіб проведення обробітку;

2. Повідомити про виконання даних робіт Держпродспоживслужбу у _________________ області;

3.Використовувати засоби захисту рослин, які пройшли державну реєстрацію і включені до переліку, дозволених до застосування;

4.Хімічний обробіток сільськогосподарських культур проводити в нельотний для бджіл час (після 21-00 години або нельотний час);

5.Не допускати обробіток квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Додаток:копія ветеринарного паспорту;

викопіювання із публічної кадастрової карти України із позначенням місця розташування належної мені пасіки.

З повагою,

П.І.Б. пасічникапідписдата

ПРИМІТКА*

До направлення вказаного листа адресатам, рекомендуємо районній громадській організації пасічників спільно із громадською організацією сільгоспвиробників або безпосередньо із сільгоспвиробниками, залучивши органи місцевого самоврядування, ОТГ, Мінагрополітики РДА та Держпродспоживслужби провести засідання, на якому обговорити/погодити план дій, направлених на упередження фактів отруєння бджіл пестицидами, а також план/алгоритм у випадку отруєння бджіл агрохімікатами.

У подальшому, вказаний лист рекомендовано направити адресатам факсимільним зв’язком, поштою або іншим зручним способом у відповідності до вимог діючого законодавства України та згідно вимог діловодства.



































ЗРАЗОК №2

Голові сільської/селищної, ОТГ ради

____________________


Пасічника ________________,

адреса проживання,

контактний телефон


ЗАЯВА



Прошу Вас зареєструвати належну мені пасіку у кількості ____ бджолосімей.

Пасіка розташована за адресою _______________________________________.



Дата підпис П.І.Б.




ЗРАЗОК №3

Голові сільської/селищної, ОТГ ради

____________________


Пасічника ________________,

адреса проживання,

контактний телефон


ЗАЯВА



Прошу Вас зареєструвати належну мені кочову пасіку у кількості ____ бджолосімей.

Пасіка зареєстрована за адресою _______________________________________, орієнтовано в період з ______________ до _________________ пасіка буде знаходитись на території/поблизу/на межі/між_________________.

Додаток:копія ветеринарного паспорту;

викопіювання із публічної кадастрової карти України із позначенням місця розташування належної мені пасіки.




Дата підпис П.І.Б.




ЗРАЗОК №4

Голові СФГ/директору ТОВ

Пасічника П.І.Б., адреса проживання,

контактний телефон


Шановний Іван Іванович!


Повідомляю, що я, (П.І.Б. пасічника), у відповідності до ст.13 Закону України «Про бджільництво» та Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000, зареєстрований в якості пасічника у _____________сільській (селищній) ОТГ раді, отримав ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку.

У відповідності до ч.2 ст.15 Закону України «Про бджільництво» прошу надати згоду на розміщення належної мені пасіки на території _____________.

Додаток:копія ветеринарного паспорту;

викопіювання із публічної кадастрової карти України із позначенням місця розташування належної мені пасіки.




З повагою,


П.І.Б. голови ГОпідписдата




















ЗРАЗОК №5

Голові сільської/селищної, ОТГ ради

____________________

Голови громадської організації________________,

адреса проживання, телефон



ЗАЯВА



Повідомляю, що я, (П.І.Б. пасічника), у відповідності до ст.13 Закону України «Про бджільництво» та Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000, зареєстрований в якості пасічника у _____________сільській (селищній) раді, отримав ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку та в даний час очолюю громадську організацію __________________.

З метою упередження випадків отруєння бджіл агрохімікатами під час проведення сільськогосподарських робіт, керуючись Законом України «Про бджільництво», Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за №9 від 30.01.2001 року та Інструкцією по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року, прошу створити при сільській/селищній______________ раді постійно діючу комісію з питань бджільництва, а також встановлення факту отруєння бджіл.

До вказаної комісії прошу включити представника Мінагрополітики РДА, Держпродспоживслужби, а також представника Громадської організації спілки пасічників.

З повагою,

П.І.Б. голови ГОпідписдата


ПРИМІТКА*

Лист аналогічного змісту щодо участі у постійно діючій комісії з питань бджільництва, а також встановлення факту отруєння бджіл,рекомендуємо направити на адресу РДА, Державній екологічній інспекції та Держпродспоживслужбі в області.














ПАМ’ЯТКА

про порядок реєстрації та розміщення пасіки і проведення заходів щодо
зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків

сільгоспугідь пестицидами

Агровиробники керівники сільськогосподарських підприємств за три дні до проведення обробітку засобами захисту рослин, сповіщають пасічників (населення) цієї місцевості (радіо, систему моніторингу "GRAND EXPERT" (веб.сайт:www.grand.expert) преса, подвірні обходи, сільські ради) про місце, терміни і час проведення обробітку, встановлюють спеціальні попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку с/г угідь; ст. 37

в разі не дотримання вимог керівник сільськогосподарського підприємства несе кримінальну відповідальність;

Необхідні заходи пасічникам:

пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи, яка займається бджільництвом, у сільській (селищній) раді один раз на рік заснування пасіки та зареєструватися на сайті миттєвої та безкоштовної системи моніторингу "GRAND EXPERT" (веб.сайт:www.grand.expert);

у випадку кочівлі - у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю;

реєстрація пасіки проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи, незалежно від форм власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей;

під час реєстрації пасіки проводиться її обстеження районним органом державної ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться в журнал обліку пасік у районному управлінні державної ветеринарної медицини;

районне управління державної ветеринарної медицини повинне видати в 30-ти денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації та ветеринарно-санітарний стан;

при зміні назви чи адреси пасіки, її власник повинен проінформувати про це районне управління державної ветеринарної медицини протягом 10 днів;

отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі області;

при отриманні повідомлення від організації про проведення обробітку сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів та попередити свої колег через системи моніторингу "GRAND EXPERT" (веб.сайт:www.grand.expert);

при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м. для підвищення льоту бджіл.


У випадку отруєння бджіл пасічнику необхідно провести такі дії:

звернутися до голови сільської (селищної) ради з офіційною заявою про створення комісії для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб в склад якої входять:

представник сільгосппідприємства, що проводило обробіток;

представник ветеринарної медицини;

представник фіто санітарної інспекції;

спеціаліст санітарно-епідеміологічної станції;

представник сільської ради;

господар пасіки;

декілька свідків для засвідчення факту отруєння бджіл;

зібрати протягом 24 годин зразки загиблих бджіл у кількості 100 г з різних вуликів, шматочки свіжого пилку та меду 100-150 г незапечатаного меду, 40-50 г перги із стільником, оброблені отрутохімікатами рослини – не менше 0,5 – 0,6 кг.

Зразки поміщають у скляні банки, запечатують кожен окремо і вдень відбору надсилають із супровідним листом та пакетом документів на лабораторні дослідження. При цьому потрібно (бажано) вказувати діючу речовину пестициду чи агрохімікату і направити на проведення аналізу.

відібрати зразки бджіл, які загинули шматочок щільника (15x15) з свіжо принесеним нектаром та квітковим пилком. У кожний відібраний зразок вкладають листок з надписом часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії. Також відбираються зразки рослини , яку обробляли, зразки відбирають по діагоналі через поле і не менше 10 пакетів, також вкладаючи надпис з часом та датою відбору, засвідчені підписами членів комісії;

скласти акти проведеної роботи , які отримують всі члени комісії (окрім свідків);

направити зразки відібраних проб бджіл, які загинули, меду, перги разом з складеним актом в лабораторії ветеринарної медицини, які мають ліцензії на проведення досліджень;

зразки проб відібраних рослин з поля, де проводився обробіток разом з актом направляють в міжобласні контрольно-токсикологічні лабораторії за місцем проживання; .

Наголошуємо, що матеріал потрібно доставляти до лабораторії якомога у найкоротші терміни!

На сьогоднішній день лабораторні дослідження отруєнь бджіл проводять дві державні регіональні лабораторії ветеринарної медицини Державний науково дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та спеціалізовані лабораторії при Інституті експериментальноїі клінічної ветеринарної медицини»

Адреса:вул. Пушкінська 83, м. Харків,

Українська лабораторія якості і безпеки продукціїАПК Національного університету біоресурсів і природокористування України, відділ токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції 

Адреса:м. Київ, вул.. Героїв оборони, 15

в разі необхідності зібрані документи направляють до суду.

На пасіці скорочувати гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами;

забезпечувати сім’ї бджіл водою, наливаючи її в стільники, годівниці, пергою, підгодовують цукровим сиропом, по мірі виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють.

Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.



Дотація за молодняк


Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107

Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному
бюджеті для підтримки галузі тваринництва

Одним із напрямків державної підтримки на які спрямовано кошти є

спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб (далі — дотація за молодняк);

Дотація за молодняк надається на безповоротній основі фізичним особам за утримання ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку молодняка великої рогатої худоби до тринадцятимісячного віку, який народився у господарствах фізичних осіб у поточному році.

Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком зурахуванням віку молодняка у розмірі:

за період утримання молодняка віком від 1 до 5 місяців — 300 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців — 700 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 9 до 13 місяців — 1 500 гривень за голову.

Загальний обсяг дотації за молодняк не може перевищувати 2 500 гривень із розрахунку на одну голову молодняка.

Для отримання дотації за молодняк фізичні особи подають за місцезнаходженням господарства до відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі — органи місцевого самоврядування) копії таких документів:

паспортів великої рогатої худоби, виданих у встановленому порядку, а у разі утримання 10 і більше голів молодняка — виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин;

паспорта громадянина України;

довідки або договору про відкриття рахунка в банку;

документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті).

Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року
до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня поточного року в порядку черговості їх надходження, про що робиться запис у журналі обліку фізичних осіб — власників тварин, форму якого встановлює Мінагрополітики.

За запитом органу місцевого самоврядування Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин у триденний строк надає інформацію про кількість ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку поголів’я молодняка станом на відповідну дату поточного року у розрізі фізичних осіб — власників тварин.

Підставою для внесення до журналу обліку фізичних осіб — власників тварин є підтвердження наявності у господарстві заявленого фізичною особою поголів’я молодняка.

Органи місцевого самоврядування на підставі журналу обліку
до 5 травня, до 5 вересня і до 5 грудня (станом на 1 грудня) складають відомість фізичних осіб, які мають право на отримання дотації за молодняк, за формою, встановленою Мінагрополітики, і подають її структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, узагальнюють протягом п’яти робочих днів зазначені у цьому пункті відомості та подають Мінагрополітики зведену відомість про нарахування сум дотацій за молодняк за встановленою ним формою.

Мінагрополітики протягом п’яти робочих днів узагальнює подані відповідно до цього пункту зведені відомості та на їх підставі затверджує розподіл бюджетних коштів між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня пропорційно нарахованим сумам дотації за молодняк у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань, інформує їх про прийняте рішення та спрямовує бюджетні кошти.

На підставі рішення Мінагрополітики про розподіл бюджетних коштів розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня здійснюють розподіл бюджетних коштів між фізичними особами, яким нарахована дотація за молодняк, пропорційно нарахованим сумам та подають його органам Казначейства разом із платіжними дорученнями для перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в банках.



Державна підтримка галузі тваринництва


У державному бюджеті 2018 року передбачено використання коштів за програмою “Державна підтримка галузі тваринництва” за такими напрямами:

1) часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (далі — компенсація відсотків);

2) часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів (далі — компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів);

3) спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності (далі — дотація за утримання корів);

4) спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб (далі — дотація за молодняк);

5) часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність (далі — часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів);

6) часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (далі — часткове відшкодування вартості об’єктів).

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затверджено постановоюКабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107